Для вчителів-філологів, наукових керівників при МАН

(Стаття, подана на заочну конференцію 

СЛАВИСТИКАТА И БЪЛГАРИСТИКАТА ДНЕС: ВЪПРОСИ, ИДЕИ, ПОСОКИ

МЕЖДУНАРОДНА КОНФЕРЕНЦИЯ ПО ПОВОД 20-ГОДИШНИНАТА ОТ СЪЗДАВАНЕТО НА СПЕЦИАЛНОСТТА СЛАВЯНСКА ФИЛОЛОГИЯ

16 – 17 октомври 2014 г., Благоевград)

ГРАФОДЕРИВАЦІЯ  ЯК ВИЯВ НОВІТНІХ ТЕНДЕНЦІЙ СЛОВОТВОРЕННЯ

 (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ  УКРАЇНСЬКОЇ ТА РОСІЙСЬКОЇ  МОВ)

Графодеривати, або графіксати, в сучасній мові виступають маркерами суспільних та лінгвальних змін у комунікативному просторі. Зокрема свідчать про міжмовні взаємопроникнення на словотворчому та графічному рівнях, вплив розвитку торговельно-розважальної та комп’ютерної індустрії на утворення неолексем, насамперед у сфері реклами й молодіжного сленгу, використання графічної гри зі словом як елементу сатири в суспільно-політичних процесах країни. У доповіді подається загальний огляд словотвірних засобів графіксації – знаків різних семіотичних систем: математичних символів, літер різних мов, іконічних елементів, розділових знаків тощо, їхнє комунікативно-прагматичне призначення.

Graphic derivative words in the modern language are the markers of public and lingual changes in the communication area. In particular indicate interlanguage interpenetration on word formation and the graphics levels, the impact of the development of shopping and entertainment and the computer industry to create neologisms, especially in  the field of advertising and youth slang, the use of graphics of the game with the word as an element of satire in political processes of the country. The report provides a general overview derivative funds graphic - notes of the different semiotic systems: mathematical symbols, letters in different languages, iconic elements, separator characters, and so on, their communicative-pragmatic purpose.

Протягом останніх двох десятиріч абсолютну популярність у різноманітних сферах комунікації – публіцистиці, рекламі, художній літературі, Інтернеті, міській ономастиці – набув феномен графічного обігрування слова, під яким лінгвісти розуміють «некодифіковане оперування графічною стороною мовної одиниці, пов’язане з активізацією графо-орфографічних ігор зі словом» [10, с. 160]. Ідеться насамперед про широко вживані слова в сучасних текстах різного жанрового  та стильового призначення: Web-сайт,  PR-менеджер, МР3-плеєр,  IBM-подібний,  Про4ерк,   пивбар Лит.Ra.

Виділяючи способи словотворення за віднесеністю дериваційного оператора до певного рівня мови, В.П.Ізотов називає таке графічне словотворення графіксацією [6, с.  76], оскільки  словотвірним оператором виступають графічні засоби (графічні виділення, розділові знаки, поєднання знаків різних семіотичних систем тощо).

Ідею виділення графіксації в окремий спосіб деривації підтримує Т.В.Попова, даючи цьому феномену більш точну назву з точки зору його словотвірної сутності – графодеривація (одиниця – графодериват)   [10, с. 241].

Графічні оказіоналізми можуть виступати відповідником словосполучення, таким чином утверджуючи власний словотвірний статус, наприклад: «Шевченко проRock». Наведений  графіксат у назві цього культурного проекту є ключовим сигналом, що організатори зробили спробу показати постать і творчість поета-пророка з нового кута зору, з позиції ХХІ століття, коли  філософією життя стає енергія, потужність, нонконформізм, рок як світогляд та стиль життя.

Але  своєрідність розгляданих одиниць полягає не тільки в їхньому особливому словотвірному статусі, у багатьох випадках доцільно розглядати графіксати й через призму стилістики, оскільки експресивність, емоційна складова, посилені потребою дешифрування нової лексеми реципієнтом через внесення додаткового  значення в  узуальне слово:  сайт Про100ТVplus;  ВІЛьна вакцина. Дослідники розробили препарат, який покращує імунітет ВІЛ-інфікованої людини та максимально відтерміновує стадію СНІДу  (Україна молода, 02.12.2010, с.11).

До графодериватів належать також вербально-іконічні тексти –  їхні окремі елементи виступають засобами візуалізації в інформаційно-комунікативному просторі. Вони характеризуються різноманітністю природи, типології, функціонально-прагматичного потенціалу, причин створення й ролі в письмовому  спілкуванні. Наприклад, у назві «Радіо Люкс» буква Л зображена у вигляді з’єднаної пари вишеньок. Або: літера М  у назві супермаркету електроніки  «Бомба» схожа на електричний розряд.

Отже, складові частини графодериватів у межах однієї неолексеми можуть бути репрезентовані знаками однієї або різних семіотичних систем: мовних, немовних, прамовних, оскільки розглядані явища не існують поза графічним вираженням слова, тому до графічних елементів залучаються також курсив, шрифт, підкреслення, розташування знаків на різних рівнях, гра з кольором, іконічні елементи.

Значущість графодериватів для метамовного середовища значною мірою зумовлена їхньою семіотичною неоднорідністю та структурою – гомогенною, негомогенною або комбінованою. Виділяються три варіанти  модифікації семантики графічно маркованого слова [12, с.203]: 1) нульова модифікація; 2) семантична модифікація; 3) стилістичні зміни (конотативні прирощення).

При нульовій  модифікації (відсутності будь-яких змін у семантиці базового слова) активізується семантично незначний  сегмент, тобто окремі букви: музичний альбом “АнтитілА»,  нічний клуб «АльтернативА». Замість певної літери може виступати  іншокодовий елемент (КіберПошт@,  Апt°ека); латиниця (Zемфира, молодіжний портал МоLодь, фестиваль "КаZантип", музичний альбом «Тартак і Nічлава»). Такі приклади частіше зустрічаються в назвах міських об’єктів і в номінації різноманітних реалій книжково-видавничої  або молодіжно-розважальної сфери. Подібна модифікація форми слова пов’язана з реалізацією сигнально-апелятивної функції і не впливає на зміну значення. О.С.Денисова  називає схожі випадки залученням   графем у структуру слова без внесення додаткового смислового навантаження графічними (візуальними) плеоназмами, роблячи акцент на процесі дублювання візуальної та словесної інформації в слові [4, с. 509].  А досить поширене виділення некириличних літер оцінюється деякими дослідниками лише як прагнення наслідувати моду на американізацію, є показником «гламурності» [8, с. 136], що не призводить до утворення нових семантичних значень у слові  («Zомби каникулы» — назва фільму, МоLоде радіо,  заклад відпочинку Міsто більярду). Отже, при відсутності зміни семантики неолексем розгляданого словотвірного типу йдеться про статус варіантної одиниці та  її належність до сфери формального варіювання слова: сайт "Оціни СебЕ!", модельне агентство "ІмІджцентр", мережа магазинів  Dомотехніка.

Поява нового лексичного значення при графіксації базується насамперед на поділові слова на кілька сегментів різними способами – за допомогою дефісації, капіталізації, колоризації тощо (про ці способи графодеривації див. далі): морозиво Малюк-АМ  (слово у формі давального відмінка множини за допомогою дефіса ділиться на іменник «малюк» та вигук «Ам!», яким часто супроводжується годування дітей), магазин професійної косметики ПалітРа (графічна алюзія на давньоєгипетського бога сонця Ра); АВТОритет для всіх, хто має авто (реклама курсів водіїв); Ото виграєте, шановні безНАТОвці, любителі "язичія"! (Україна молода, 22.02.07, с. 10);  сайт ViPецепти.org.ua.

Розширення семантичної структури узуального слова може відбуватися за рахунок конотативних прирощень (ідеться про такі явища, як графічний каламбур, графон, графічна гра): Клуб Психологического Туризма "ДикОБРАЗ"; Питання дня від "ТВого дня";  у зверненні до читачів часопису  «Політика і культура» обіграється його абревіатура «ПіК»: Шановні і любі серцю ПіКадори та еПіКурейці...! (ПіК, 11/02, с. 35).

Нерідко  автори  графічних оказіоналізмів  відходять від правописної норми, обіграючи звукову подібність узуального слова та новотвору, наприклад: рубрика в газеті «Телескоп» «БЛОГая весть»,  у якій подаються новини з Інтернет-блогів відомих осіб. Або заголовок статті, присвяченої питанню анексії (відокремленню) Криму:  «ВідоКРИМлені» (Україна молода, 19.03.2014, с.3).

Як уже зазначалося, новими словотвірними формантами виступають розділові знаки, шрифтові й регістрові виділення частини твірного слова, іншомовні морфемно-словесні елементи, оформлені латинською графікою, іншокодові (нелітерні) графічні засоби  [11, с.  207].  Типології графічних оказіоналізмів з урахуванням словотвірного оператора пропонуються і багатьма дослідниками цього феномену [ 1;  4].

Найчастотнішим способом творення графічних оказіоналізмів визнається капіталізація – виділення семантично значущого сегмента слова великими літерами  [1, 9]. Наприклад, реклама мобільного оператора: «БЕЗЛІМітний Internet» (виділення збігається зі сленговим словом безлім, крім того виконує функцію миттєвого візуального враження за рахунок мовної економії); подібну прагматичну мету переслідує автор заголовка: ПЕНЯйте на себе, або  З речами на вихід. Новий Житловий кодекс дозволить стягувати пеню за комунальні борги та примусово виселяти мешканців із квартир (Україна молода, 02.12.2010, с.2). Або реклама передплати газети «Україна молода» (абревіатура УМ): «УМ» – за розУМні гроші.

Виділення  певного фрагменту слова виконує прагматичне завдання:  повторити назву реалії у складі слів, які мають яскраво виражену позитивну семантику: слоган сайту IZUM, присвяченому актуальним новинам моди, тенденціям здорового способу життя, розвагам у сучасному місті: Все про IZUMне життя!  (обіграється назва міста Ізюм та фонетична близькість із російським словом  «изумительный»).  Або, наприклад, у назві вуличного пункту швидкого харчування для студентів «ДеньОК», диграф -ок, виділений окремо від усього слова асоціюється з американізмом «О’кей», що, очевидно, за задумом авторів, повинно налаштовувати покупців на позитивний настрій. Останній склад у другому слові газети «Комсомольская  правДА!» виділений завдяки співзвучності зі стверджувальним російським вигуком «да», оскільки  ствердження завжди  позитивно впливає на емоційний стан людини через підсвідоме сприйняття реципієнтом як схвалення його дій  (да / так – ти робиш правильний вибір, я тебе приймаю, ми союзники), а також дублює виділене слово: «да/так, правда і тільки правда». Подібний прийом використаний у назві логотипу фірми ВіконDA (у цьому випадку капіталізація супроводжується також колоризацією та графогібридизацією).

Капіталізація є поширеним засобом політичної алюзії як у російському, так і в українському мовному просторі:  емблема з суцвіттям кропу і написом  КРІПкий! (своєрідна іронічна відповідь на прізвисько українців укроп); «Не ЗЛИй Майдан!»; «ЗМІєклюй!» –  плакат під час акції проти тиску політичного діяча Клюєва А.П. на журналістів, які висвітлювали події Євромайдану; плакати на демонстраціях у Москві в 2014 році  «Россия без ПУТина», «Мир. Труд. МАЙдан»;  Кучмоноїдам, відМОРОЗкам [прихильникам партії О.Мороза], голубим пацанам вхід заборонено (СТБ: Вікна-Новини, 12.07.06); И тут один из них, переПУтал легковую машину электриков со снегоуборочным трактором коллег, и поехал за ним, убирая по ПУти снег (https://www.facebook.com) – графіксована частина слів із повторюваним компонентом  ПУ  наштовхує на алюзію з прізвиськом президента РФ В.В.Путіна, таким чином, натякаючи, що трагедія на злітній смузі була навмисно ініційована. Або: блогер коментує демонтаж пам’ятника Леніну, виділяючи семантичний компонент, співзвучний із прізвиськом очільника міста (Гепа): У Харкові ГЕПАнувся Ленін (https://www.facebook.com/oleksander.piddubny?fref=ufi).

У зв’язку з тим, що капіталізація може перетворювати слово на досить ємний змістовий компонент, її нерідко використовують у заголовках з метою не тільки окреслити тематичне коло інформаційного повідомлення, але й зорієнтувати читача в ідейному спрямуванні статті. Таким чином,  втілюються  взаємозаперечні прагнення автора: уникнути двозначності при вживанні співзвучних слів та наголосити, що смислові зв’язки між цими поняттями є і вони створюють нові асоціації: АРТ-обстріл. Відомі художники виставили на аукціон свої роботи, щоб допомогти армії (Україна молода, 30.07.2014, с.1) (використана фонетична подібність слів арт – мистецтво  та елемент абревіатури  арт[илерійський]обстріл); Не лізь – заБЛОКовано! (Україна молода, 17.07.2014, с.3) (замітка присвячена встановленню блокпостів під час політичної нестабільності); ГОСТи из Таёжного Союза (виділене слово вказує, що в інтернет-статті йтиметься про заборону на ввезення продуктів з України згідно з вимогами російського ГОСТу – государственного стандарта).  

Другим за ступенем продуктивності способом графічної гри є поєднання літер різних алфавітів, насамперед латиниці й кирилиці. Т.В.Поповою був запропонований термін графогібридизація, застосування котрого можливе не тільки щодо використання  латиниці, але й будь-яке «оформлення новоутворень  за допомогою графічних засобів різних мов» [11, с. 231]: сценічний псевдонім співачки  Оксани Vояж,   Клуб реконструкції давньослов'янського військового побуту "Яръ-Туръ", політичний плакат РоSSия. 

Одним із поширених нелітерних прийомів графічної гри є кодографіксація (термін Т.В.Попової), який полягає у  використанні засобів різних кодових систем (цифри (тоді йдеться про вужче поняття –  нумерографіксацію), символи) [10], таке явище в мовознавстві називають ще графічними плеоназмами [12]: Міні-Приколь4ик  (короткий відеоролик на ю-тубі), "Mі100" (розважальний центр); ПРО100, про100тв (таке широке використання числа 100 як омофонної форми до буквенно-звукового оформлення слова дозволяє подвійне тлумачення слова: просто ТВ (тобто нічого іншого, крім телевізійних програм) та про сто ТВ (ідеться про сто телеканалів)).     Знак відсотків давно закріпився  у свідомості споживачів як сигнальний символ знижок на товари, чим скористалися автори рекламного плакату, застосувавши % замість української літери Ї через їхню графічну схожість: «Щасливий У%кенд». У назві магазину  Диск%нт  цей знак вживається замість букви О.  Ще одним прикладом кодографіксації є інетографіксація: сайт Кіберпошт@, реклама інтернет-банкінгу «Колискова та б@нкінг»  (https://www.facebook.com/oleksander.piddubny?fref=ufi).

Поширеним інструментарієм графодеривації є розділові знаки. Т.В. Попова розробила  відповідну термінологію щодо кожного способу синграфеміки, тобто  використання засобів пунктуації [11, с. 206–207].

Дефісація – розбиття слова дефісами на частини або склади з наданням йому іншого значення або поєднання словосполучення в одне слово за допомогою дефісів (фіксується частіше): особистий блог ХаТа Марти-Листів-нема;  Наразі, щоб розібратися належним чином з темою містичного шлюбу-на-смерть, такою смислотворчою для авторчиної власної долі…вкажу на те, що й «Айша та Мохаммед» - то теж, у контексті цілої  її творчості, епізод далеко не випадковий…  (Забужко О.  Нотр Дам де Юкрейн-Українка в конфлікті міфологій, 2007 , с. 161); …Аврелія, замкнена в батьківському домі, як в одиночній камері, - «вогонь святої мрії» палить її зсередини, і, не маючи способу перетворити його «в діло», вона свідомо іде на компроміс і «знижує  планку» - на користь іншої. Хоча «також королівської» мрії.., материного, а не батькового спадку, -  обираючи «троянду» земної влади, доцентрового, «в-себе-і-для-себе», розвитку… (там само, с.465);  Час поглянути  в нього [дзеркало міфу творчості Лесі Українки] на себе-сьогоднішніх… (там само, с.496); Хоча гностична містика, яка, під християнським покровом, забезпечила йому духовну легітимацію (статус «релігії-в-собі»), і прийшла зі Сходу, однак окремої касти жерців-воїнів східні цивілізації не знали… (там само, с.497).     Всенародна хвилина мовчання й молебень за полеглих - так само обов'язкові. День Незалежности, що відзначається ПІД ЧАС ВІЙНИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, має стати   Днем Національної Єдности: не лубково-совкової ("народ-і-партія-єдіни"), а дійсно екзистенційної, шевченківської - "і мертвих, і живих, і ненарожденних" ( https://www.facebook.com/oksana.zabuzhko?fref=ts).  Дефісація у поданих вище прикладах виконує важливу ідейно-змістову роль у загальному контексті висловлювання: є не тільки інструментом створення неолексем, але й  нових понять, образів, які є багатокомпонентними, об’ємними, рельєфними і водночас цілісними, неподільними.

Рідше використовується пунктуалізація – використання крапок, зазвичай для розділення повнозначного слова на семантичні або графічні сегменти: Сьогодні стартували з проектом “С.Е.К.С.” (“Сучасне Епатажне Креативне Слово”) (http://svkolo.org) – семантично та емоційно маркована абревіатура організаторами проекту вибрана недаремно, проте за допомогою крапок підкреслюється непосвяченому читачеві, що йдеться про щось інше, ніж заявлено в назві, що, своєю чергою, мусить викликати зацікавлення реципієнта. Аналогічний приклад – назва групи С.К.А.Й. є омофоном англійського слова Sky , таким чином, крапки завуальовують фонетичну подібність двох слів (супровідним елементом кириличного написання є піктографіксація –  зображення літери А у вигляді зірки, що поглиблює асоціацію з небом). Ще одна ілюстрація того, як поліпунктуалізація перетворює загальновживане слово на абревіатуру: Ф.О.Н.Д. Діани Макарової  (благодійна ініціатива Фонд оперативної національної допомоги) –  у цьому випадку крапки засвідчують, що слово Ф.О.Н.Д. – це складноскорочене слово, яке вимагає розшифрування .

Апострофізація – вживання апострофа, зафіксована нами здебільшого у випадках, коли виникає потреба в адаптації незмінюваних запозичених слів до української/російської словозмінної систем мови: особиста сторінка  DiP’a,  інтернет-сторінка Сhacker'a.

Екскламація – застосування знака оклику для розбиття слова на дві або більше лексем для візуального виділення назви або для використання його замість літери і: «!FEST» або «!ФЕСТ» (мережа концептуальних авторських ресторанів та напрямків у Львові); магазин «Патрон срв!с». Інший приклад екскламації: використання знака оклику в заголовку інтернет-сайту Задолба!ли з метою посилення емоційної складової слова через позиційне зміщення розділового знака.

Голофразис – написання кількох слів без пробілів –  справляє подібний змістовий ефект, що й при дефісації, хоча дефіс все одно є візуальним знаком розділення. Тому голофразис призводить до утворення цікавих оказіоналізмів, як, наприклад, у вірші В.Стуса «Мені зоря сіяла нині вранці…»: …жити  –  то  не  є  долання  меж, а  навикання  і  самособоюнаповнення. Нерідко цей спосіб графодеривації використовують інтернет-блогери як засіб в’їдливої сатири або й сарказму щодо опонентів, передаючи таким чином своє презирливе ставлення до інтелектуальних або людських якостей певної особи або групи осіб:   Во-вторых, такие вот леныторшины в массовом порядке гордо именуют себя пЕарщиками и делают вид, что у них есть профессия.
А в-третьих, сама ленаторшина делает вид, что она не такая, что она гораздо более другая пЕарщица, и пЕарит самоё себя … - то есть, одни сплошь отходы физиологии без малейшего конструктива (https://www.facebook.com/PhiLOLOdeva?fref=photo). Реакція блогера на результати виборів у парламент України: Вещают 4четыребалогиодинзвягильскийодинбойкоодинвилкулодиншуфричипрочаяшваль  (https://www.facebook.com/); Лавров диагностирует такую информацию, как самивиноваты, Европа не может рассмотреть наличие рфтехники  (https://www.facebook.com/profile.php?id=100001681001806&fref=ufi). За допомогою голофразиса утворюються неологізми, які в суспільно-політичному дискурсі обростають великою кількістю асоціативних значень, зокрема  це стосується таких неолексем, які вже стали мемами сьогодення, наприклад,  крымнаш, КрымНеНаш, героямслава:  Слушает и читает Дева духоподъёмные выступления воинственно настроенных диванных богатырей - и тех, которые крымнаш, и тех, которые героямслава  ((https://www.facebook.com/PhiLOLOdeva?fref=photo). Виділені слова містять кілька семантико-аксіологічних значень: 1.  особа, яка має певні політичні погляди; 2. світогляд  особи;  3. загальний настрій та спрямування діяльності певної групи осіб; 4. ідеологічне гасло певного кола осіб, що не обмежується тільки питаннями належності Криму / державницького розвитку України.  

Голофразис віднедавна перетворився на соціокультурне явище,  оскільки  за його допомогою утворюються хештеги в Інтернет-просторі, наприклад:  #сестрительнюк, #прямийефір, #простозараз,  ‪#‎повертайсяживим,  #Пушкиннашевсё,  #ПеречитаемПушкина,   #ЗнакомьтесьПушкин  тощо.

У графодеривації також використовуються засоби синграфеміки, зокрема  шрифтизація та колоризація (гра з кольором шрифту [1, с. 68]).  Наприклад, при написанні логотипу української творчої групи «СвоєріднеКоло» виділяється червоним кольором  –рідне-, що створює цікаву гру слів і понять: своє, рідне, коло та своєрідне [особливе] коло); у назві російськомовної газети «Телескоп!» та її спеціального видання «Гороскоп!» останні дві букви, які нагадують вигук «оп!», іншого кольору, що акцентує увагу на розважальному, легкому спрямуванні газети. Підписом до демотиватора, на якому зображені В.Путін та Д.Медведєв у машині та  О.Лукашенко, який іде поруч, є  Подкинем батьку! (префікс под- виділений окремим кольором, завдяки чому виникає гра слів).

Дедалі частіше об’єктом графіксації в  кириличних системах письма стають іншомовні слова, оформленні латинською графікою. Потрапляючи в українську та російську мови  запозичення можуть швидко асимілюватися й активно використовуватися носіями мови –  і як готова одиниця, і як база для створення різноманітних похідних, у тому числі і поліграфіксатів. Поліграфіксація – це «створення новотворів за допомогою графічних засобів різних мов» [10, с. 146–176]. Похідні, отримані шляхом поліграфіксації, мають неоднорідне графічне оформлення: частина такого деривата передається латинською, частина – кириличною графікою. Наприклад: назви телевізійних передач Чистоnew, Infoшок,  магазин зоотоварів Zooлогія, модельне агентство "Це-models", пункт харчування «Мазох-café».

   За наявною в мовознавстві типологією способів словотворення з точки зору їхньої нормативності/ненормативності, узуальності/неузуальності [7] поліграфіксація належить до оказіональних способів. Поліграфіксати становлять значний інтерес для дослідника як особливий випадок інтеграції іншомовних елементів у систему сучасної української / російської мови. Серед поліграфіксатів Т.В.Попова та А.П.Галактіонов виділяють композити і симплекси [2].  Композитами є зазвичай двокореневі  лексеми, утворені шляхом словоскладання, перша частина сполуки  – переважно англомовне слово або абревіатура, друга частина – український / російський компонент:  CD-диск,    bluetooth-гарнітура,    web-дизайн, fashion-індустрія,  SMS-повідомлення / SMS-сообщение, Wi-Fi - зона.

Поліграфіксати-симплекси з одним коренем, в яких латинською графікою подана коренева або афіксальні морфеми, становлять приблизно третину від загальної кількості таких похідних, але саме поліграфіксати, які презентують прості слова, надзвичайно різноманітні. Вони можуть поєднувати у своєму складі латинізовані корені і кириличні суфікси, латинізовані корені та українізовані (русифіковані) закінчення, кириличні корені та латинізовані афікси. Більшість таких поліграфіксатів – іменники, проте зафіксовані й відіменникові прикметники та дієслова: SMS-ки, CDюк, DVDшник,  PRник / PRщик , PRити / PRить, ITшник, VIPівський / VIPовский ,  CDROM- ний / CDROM-ный.

Зафіксовано два поліграфіксати-симплекси з англійськими суфіксами в російській мові. Це назва фільму за однойменним романом С.Мінаєва «Духless» і книга М.Зінгера «Лохness».

Назва роману «Духless» складається з двох частин – кореня «дух», записаного кирилицею, та суфікса -less, який в англійській мові вказує на відсутність в об’єкта якоїсь ознаки (тобто є відповідником російського префікса без-). З огляду на  тему твору,  хронотоп подій та описувану категорію людей (головний герой – топ-менеджер міжнародного банку, перебуває у відповідному оточенні – серед гламурних «вершків» суспільства), оказіональна назва роману, обрана автором, більш вдала, ніж загальновживаний російський відповідник «бездуховность», оскільки аксіологічне значення другого варіанту  в сучасній метамовній площині дещо нівелювалося, асоціюється зі старечим менторством, повчанням, банальністю, штампом – принаймні у тієї категорії читачів/глядачів, на яку орієнтовані роман та фільм.

Оказіональна назва книги  М.Зінгера «Лохness»  утворена від сленгового «лох» - «наївна, довірлива людина» – та англомовного субстантивного суфікса –ness. Таким чином, ця неолексема може бути осмислена як узагальнювальний або абстрактний іменник: «усі люди лохи як щось єдине, цілісне» або «психологія, поведінка – все те, що об’єднує лохів, властиве їм»  [2, с.316].

Подібні утворення («духless», «лохness») посилюють ідейно-прагматичне  спрямування художнього твору, надають текстові змістової глибини, роблять його багаторівневим. Крім того знаменують про новітнє лінгвосоціальне явище – не просто про діалог культур (у цьому випадку слов’яномовної та англомовної), а про результати невпинної глобалізації у тому числі й на комунікативному рівні.

Досліджувані поліграфіксати  утворюються на базі різнотипних латинізованих коренів (основ). Висока частотність запозичених слів в українському / російському мовлені кінця ХХ – початку ХХІ століть, що зумовлює необхідність граматичного засвоєння іншомовних лексем і призводить до набуття ними відмінково-числових або родо-відмінково-числових – залежно від частиномовної належності – форм: відправти лист email'ом,  особиста сторінка DiP’a , вхід для VIPів  і под. Таким чином, долається асиметрія мовного знака через  надання запозиченим словам закінчень.

 Як видно з попередніх прикладів, у складі поліграфіксатів можуть бути не тільки словозмінні, але й словотворчі морфеми. До іншомовних основ додаються українські/російські іменникові або прикметникові суфікси зі словотвірним значенням дії  (-заціj/я/), його похідного із вказівкою на істоту або неістоту    (-ник, -шник, -ер) і стилістичного модифіката (-к/а/): Mp3-зація, QIP'івник, mp3шник, DOOMер, SMS’ка. 

Отже, межа між латинографічною основою та кириличними суфіксами та флексіями може маркуватися різноманітними графічними елементами: знаком апострофа (особиста сторінка Kot'a); дефісом (SMS-ка.).  Потреба в таких розподільних елементах виявляється в тому, що вони сигналізують про зміну графіки всередині слова.  Проте поліграфіксати можуть не містити  розподільних елементів, крім шрифтового виділення, як, наприклад, у назві рубрики одного з Інтернет-видань: VERTUальний статус (http://kontrakty.ua//). Такий маркер відсутній, зокрема, у відабревіатурних похідних, оскільки складноскорочене слово оформлюється зазвичай великими літерами, а приєднувані до неї морфеми – маленькими, що вже само по собі  звертає увагу на межу різнооформлених морфем:   Як VIPи вели свою дітву до першого класу (http://glianec.com);  ДАІ «будує стосунки» з VIPами (http://www.personal-plus.net).

Отже, аналіз  поліграфіксатів виявив їхню різнотипність щодо морфемного складу та позиції  різномовних елементів у слові,   функціонального призначення, ступеню графічного, словотвірного та граматичного засвоєння. Разом з тим, не зважаючи на певну нелогічність,  поліграфіксати-композити й симплекси в українській/російській мовах вирізняються номінативною самостійністю, значним поширенням у слов’янських мовах.

Ще одним із виявів графічної гри у сфері торгівлі та реклами є спосіб піктографіксації (інша назва цього явища – «креолізація» [3, с.6]) – поєднання в написанні слова графічних та піктографічних, іконічних,  елементів. Зазвичай в основі творення піктографодеривата лежать асоціативні паралелі щодо схожості літер з окремими реаліями дійсності.

Найчастіше підлягає заміні малюнковим зображенням літера О, що пов’язано  з її  круглою формою. Так, нами зафіксовані найрізноманітніші  відтворення зазначеної букви: колобки у назві однойменного магазину; повітряна кулька (назва організації, що влаштовує заходи для дітей «Лошарик»); закручений хвостик фантастичної істоти  (назва книги Л.Ворониної «У пошуках Оґопоґо»); шестірня (назва магазину офісної техніки); таблетка («Євроаптека»); крапля води (аптека «Живая вода»); самовар (однойменний магазин); заєць (зоомагазин «Золлі»); піч (пункт швидкого харчування «Чудопіч»); покришка (магазин з продажу шин та покришок); кнопка ґаджета (рекламна фраза магазину цифрової техніки «Святкуємо – знижки даруємо!»; телепередача «Автопілот-тест»; мережа магазинів  «Алло»; магазин «Техпром»); обручка (магазин «Золотий вік»); ноутбук (однойменний магазин);   монета (телепередача «Гроші»); голова зайця (назва музичного альбому «Роллікс»); коло із зірок як символ Євросоюзу із тризубом всередині (листівка «Євромайдан»);  кнопка (магазин канцтоварів з однойменною назвою); годинник (рекламна агенція «Тедо»); бублик (магазин «Полтавська здоба»).

Не менш поширеними є смайлографіксати – новотвори з таким графічним елементом, як смайлик. Він може використовуватися замість літери О як позитивний емоційний маркер  (наприклад, у назві телепередачі «Підйом» та магазину автотоварів «Автомаг»).

Зафіксоване також оригінальне застосування цього знака у період, коли в Україні аптекам заборонили у назвах та рекламі подавати інформацію про знижки та соціальні акції при продажу ліків. Так, мережа «Соціальний проект», видозмінили слово «соціальний» на «со☺☺☺льний».

Нерідко всередину букви О вмальовується якесь зображення, що надає слову не тільки власне лексичного значення, але й подає певне емоційне спрямування (як, наприклад, сердечко в букві О  на товарах фірми «Фрекен Бок») або додаткову інформацію про заклад, фірму тощо, яка не міститься у самій назві (зірка, вписана в коло (сервісний центр «Патрон-серв!с»).

Нерідко піктограма дублює назву: буква К у вигляді кактуса в однойменного кафетерію; літера Д – будинок у назві магазину будівельних товарів «Новий Дім»;  Е – у вигляді мармеладної скибочки (кафе «Мармелад»).

Зафіксовані й інші обігравання літер у назвах: буква Ш у вигляді трьох шабель (сирок «Мушкетер»);  літери І у вигляді свічок як символу пам’яті у назві фільму «Тіні забутих предків», що перегукується з темою,  ідеєю твору; фігурка людини (магазин «Одяг на біс»); замість крапки в букві І квітка чистотілу (кабінет дерматолога з однойменною назвою) та зірка (газета «Мрія», мережа магазинів «Комп’ютерний Всесвіт»);  Р – у вигляді дубового листка в логотипі «Запоріжжя» дозволяє  провести паралель із символом міста – запорізьким  столітнім дубом; серп та молот дублюють букви С і Т в назві магазину сільськогосподарської техніки;  у назві магазину «Фараон» буква Ф зображена у вигляді ока, що є одним із асоціативних образів Єгипту; А – кінчик пера (магазин «Канцелярія»); балалайка (назва телепередачі «Наші в Раші»; К – гітарист (логотип фестивалю «Рок») тощо.

Заради яскравого візуального та емоційного ефекту автори передачі «Розіграш» замість майже усіх літер назви використали піктограми, які зображали  предмети, необхідні для розіграшу.  Подібний прийом застосували  для логотипу назви телепередачі «Недільний офіс».

Графодеривати нерідко називають креолізованими текстами у зв’язку з їхньою полісемантичністю, кількома змістовими площинами, метамовністю, що досягається завдяки прагматичній грі зі словом. Зокрема графічні каламбури нерідко утворюються шляхом поєднання англійського  повнозначного слова, яке є фонетичним омонімом частини української /російської лексеми, що використовується в новітньому неймінгу, наприклад: сухарики  Хрусteam (англійське слово team – тема, в сучасному молодіжному сленгові має значення вартісна пропозиція; справа, за яку можна взятися, отже, назва продукту містить прихований рекламний заклик). Подібні випадки: пункт харчування Стоloveая,  пивниця ВearЛога (кількарівнева гра слів: рос. берлога / лігво ведмедя + омофонна асоціація з англійським  beer / пиво); сторінка в соціальній інтернет-мережі  вигаданого персонажа  ФиLOLогическая Дева (англійська абревіатура LOL перекладається як «гучно вголос сміючись», власне, і виявляє додаткові нюанси тематичного та експресивного спрямування авторських дописів).   

Часто графодеривати утворюються комбінованим способом. Наприклад, капіталізація + екскламація:  «ПутеВО!дитель по Новоссибирску» (великими літерами виділяється семантичний компонент во, який є в російській мові вигуком абсолютного схвалення, захоплення, наголос при цьому виконує підсилювально-видільну роль експресивізації неолексеми). Ще один оказіоналізм –  inТРОНізація, виникнення якого пов’язане з    інтронізацією новообраного предстоятеля Української православної церкви Московського патріархату Онуфрія. Графодериват  утворений гібридним способом:  за допомогою поліграфіксації та капіталізації. Таким чином, відбувається гра зі смислами: інтронізація як факт + англійський прийменник in  (в, всередину) + трон як символ російського самодержавства, оскільки трон митрополита був прикрашений двоголовим орлом, що асоціюється з гербом Росії. Отже, в заголовку сконденсовано передається загальне спрямування статті: осуд представників згаданої конфесії  через підтримку релігійної політики РФ, її самодержавницьких настроїв.

Сучасний світ у багатьох його сферах спрямований на споживача. Саме тому товар (матеріальний та нематеріальний) повинен бути впізнаваний, цьому і служать логотипи, фірмові знаки, нерідко використовувані в графічній рекламі, коли логотип стає частиною слова. Якщо знак фірми, підприємства тощо перетворюється на мем, він водночас стає об’єктом і знаряддям мовотворчості. Наприклад, у демотиваторі  завтракаеM. обедаеМ. ужинаеМ. лечиМсЯ поєднується капіталізація, графогібридизація та емблематика (літера М – логотип мережі пунктів швидкого харчування Макдоналдс). У новій книзі «Fантомная боль. #maidan» перша літера оформлена  як позначка-кнопка  Фейсбуку, що слугує своєрідним натяком читачеві: в основу книги лягли інтернет–повідомлення цієї соціальної мережі.

Виникнення графодеривації та, зокрема, піктографіксації викликане насамперед позалінгвальними  чинниками: тісні міжмовні зв’язки; необхідність швидко переробляти сучасний потік інформації та миттєво реагувати на неї;  орієнтація на споживача в умовах засилля реклами, яка, щоб бути поміченою, повинна буди оригінальною, лаконічною, легкою для сприйняття та емоційно маркованою.

Семантико-стилістичні можливості графіксатів  надзвичайно  великі. Значна частина таких неолексем уже ввійшла в активний мовний обіг, це стосується насамперед слів зі сфери сучасних комп’ютерних технологій. Цей мовний шар  нерідко не мав або з часом втратив емоційну маркованість, оскільки спрямований виконувати функцію називання. Винятки становлять слова, утворені за вже поширеними  сленговим моделями за допомогою певних суфіксів або безафіксним способом. 

 Головними продуцентами творення графіксатів є насамперед Інтернет-спілкування, реклама, торговельно-розважальна галузь. Саме в цих сферах і виникають оказіоналізми з яскравими конотативними, емоційними значеннями, що досягається завдяки вільній грі зі словом та найрізноманітнішими графічними елементами, у тому числі й малюнковими зображеннями. Поширення  графодеривації пояснюється комунікативно-прагматичними настановами неологічних метатекстів: незвичність, яскравість, візуальна привабливість, лаконічність привертають увагу потенційних покупців, клієнтів, користувачів тощо. 

Отже, графічне обігрування слова на сьогодні в сучасних українській та російській мовах є високопродуктивним явищем, яке демонструє креативні можливості мовної системи. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.                  Беданокова З. К.  Графическая  игра  в  современной  российской рекламе  с  позиции  прагматики  //  Вестник  Пятигорского  гос.  лингв.  ун-та. – Пятигорск: ПГЛУ, 2009. –№ 3.– С. 64–69.

2.                  Галактионов А.П., Попова Т.В. Морфемные типы номинативных полиграфиксатов-симплеков в современном русском языке // Вестн. Нижегород. ун-та им. Н. И. Лобачевского: ННГУ,  2011.– № 5. – С. 313–317.

3.                  Гетьман  З.О. Тексти з іконічним компонентом як результат креолізації комунікації // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Т.Г.Шевченка. – К.: КНУ, 2006.- № 40. – С.6-7.

4.                  Денисова Э.С.  Активные  словообразовательные  процессы  в  языке современных СМИ // Вестн. Нижегород. ун-та им. Н. И. Лобачевского: ННГУ, 2010. –№ 4. — С. 507–510.

5.                  Земская Е. А. Язык как деятельность. – М.: Языки славянской культуры, 2004. — 688 с.

6.                  Изотов  В. П. Параметры описания системы способов  русского  словообразования. – Орел: ИТЛ,  1998. – 125с.

7.                  Колоїз Ж. В. Українська оказіональна деривація: Монографія. — Київ: Акцент, 2007. — 310 с.

8.                  Кронгауз М.  Русский  язык  на  грани  нервного  срыва. – М.:  Знак: Языки славянских культур, 2007. — 232 с.

9.                  Нефляшева И.А.  Окказионализмы  как  реализация  словообразовательных возможностей // Филологический вестник. – Майкоп: АГУ, 1999. – № 1. — С. 97–108.

10.              Попова,  Т.  В.  Графодеривация:  варьирование слова или словообразование? // Предложение и Слово. Кн. 2: Материалы IV Международного научного семинара «Развитие словообразовательной и лексической системы русского языка». – Саратов, 2010. – С. 196–206.

11.              Попова Т.В. Новое в русском словообразовании конца XX — начала XXI  вв. // Мтериалы  XXXIII    конгресса   МАПРЯЛ. — София, 2007. — С. 206–208.

12.              Серебренникова Ю. С. Графический вкус языковой свободы:  к вопросу о статусе феномена неканонической визуализации слова // Молодые голоса. – Екатеринбург: ЛИТУР, 2013. –  С.201 - 212

13.              Сметанина С.И.  Медиа-текст  в  системе  культуры  (динамические процессы в языке и стиле журналистики конца XXв. –СПб:   изд--ство Михайлова В. А., 2002. — 384 с.